Меню сайту |
|
|
Афоризми |
|
|
Статистика |
Онлайн всього: 14 Гостей: 14 Користувачів: 0 |
|
Форма входу |
|
|
|
У розділі матеріалів: 30 Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 3 » |
ЯКЩО ВАША ДИТИНА - ХУЛІГАН
Словами не можна описати, як це боляче, коли твоя дитина приходить зі школи
вся в сльозах, але не менш важко, коли дитина весела і щебече, як пташка, а
ось учитель щоразу робить їй зауваження, і ці зауваження здебільшого справедливі.
«Бився, крутився на уроці, грубо
розмовляв зі старшим» — нікому не хочеться почути таке про свою дитину.
Проте що робити, якщо ви все ж таки почули?
Перш за все — не зневірятися
і не ставити на собі й на дитині тавро «невдаха». «Шкільні хулігани» — це
нерідко діти, які відзначаються сильними емоціями, хорошою уявою, активною
життєвою позицією, твердою волею. Вони можуть багато чого досягнути в житті,
якщо тільки навчаться використовувати свою енергію з мирними намірами. При
цьому також часто це — діти із заниженою самооцінкою, тому що вони постійно
чують докори і погрози, а кожна невміла спроба вирватися із замкненого кола
загального несхвалення тільки додає їм неприємностей. Цим дітям як повітря
необхідні любов і дієва допомога.
Що ж ви можете зробити? |
ЩО ВИ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ, ЯКЩО ВАШУ ДИТИНУ КРИВДЯТЬ У ШКОЛІ?
Зрозуміло, в ситуаціях, що
стосуються стосунків між людьми, не може бути стовідсотково правильних рішень.
Все, що викладене вище і нижче, — не панацея і не чарівні
заклинання, що миттєво перетворюють ворога на друга. Це просто декілька ідей, з
яких можна почати.
1. Спробувати розібратися в причинах того, що відбувається.
Поговорити з учителем, батьками, іншими дітьми. Цілком можливо, що ваша дитина
також не ідеальна, — наприклад, вона полюбляє дражнити однокласників. У такому разі
має сенс укласти мирну угоду — ваша дитина не дражнить інших дітей і вони не
б'ються. Якщо ж вона, забувшись, знову починає дражнитися, їй нагадують про
це, але словами, а не за допомогою кулаків.
2. Пояснити вашій дитині, що вона, звичайно, може
«дати
здачу», але цілком імовірно, що вона теж опиниться
серед
«винуватих». Тому буде краще, якщо вона просто голосно
гукне: «Припини! Відійди від мене!», якщо однокласник
пере-
ступить межу. |
Тест на
виявлення батьківського стилю спілкування з дитиною
Основні завдання батьківського виховання:
• розвиток талантів дитини;
• навчання взаємодії – соціалізація;
• моральне виховання: життєві цінності, базові принципи самовияву;
• формування навичок саморегуляції і регуляції (управління) власною життєвою
ситуацією. |
Тест "Перевіримо, які ми батьки"
1. Чи допомагаєте ви вранці дітям одягатися?
2. Чи домагаєтесь ви того, щоб ваша дитина завжди була вдягнена бездоганно?
3. Чи тримаєте ви дитину за руку, переходячи через дорогу?
4. Чи часто ви повторюєте: "Ось виростеш великий, як тато '?
5. Чи переконуєте дитину в тому, що вона повинна бути кращою однолітків?
6. Чи дозволяєте ви собі в присутності дитини критикувати її вихователів і
вчителів?
7. Чи втручаєтеся ви в дитячі суперечки і конфлікти.?
8. Чи використовуєте в розмові з дитиною таке порівняння, як "А от –я в
дитинстві ."?
9. Чи вимагаєте, щоб дитина завжди повідомляла вас, чим зайнята і з ким дружить?
10. Відчуваючи недовір'я до інших батьків, чи пропонуєте ви своїм дітям не ходити в гості до друзів і
товаришів, а запрошувати їх до себе? |
Чи готова дитина до
школи ?
Кожна позитивна
відповідь оцінюється в 1 бал. |
Рекомендації та підказки для читання вголос
Читати з інтонацією
Змінюйте ваш голос на знаках пунктуації. Говоріть м'яко і голосно.
Вкладайте в читання частинку душі.
Пам'ятайте про настрій.
Замість того, щоб сказати: «Негайно все припини і сядь!»,
спробуйте сказати:
«Давай влаштуємося зручніше і послухаємо
нашу казку».
Запасіться терпінням.
Знаходьте час, щоб відповідати на запитання, які задають ваші
діти під час читання. Це значить, що діти потребують вашої уваги.
Темп читання.
Не поспішайте під час читання. Уповільнюйте темп. Якщо не вистачає часу на
читання, вибирайте для цього більш короткий текст.
Ставте вашій дитині задачі.
Вибирайте книги, котрі відповідають розумовим здібностям
вашої дитини і викликають у неї цікавість.
Веселіться.
Ділитись історіями
цікаво і це створює ту близькість, про яку діти будуть пам'ятати все своє життя. Насолоджуйтесь цим! |
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З УСПІШНОЇ
АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ
Будь - які
перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що
пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови,
які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і
особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань,
дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для
п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже
дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все
до особливостей засвоєння знань у нових умовах |
Трудности, которые мешают детям хорошо учиться
|
Поради психолога батькам майбутніх першокласників |
Порада 1. Робота з молодими
батьками
«Від 2 до 6...»
Період від 2-х до 6-ти років називають віком пізнавальних емоцій, до яких
відносяться почуття здивування, цікавість, допитливість. Вони виникають у
результаті зіткнення з новими предметами, людьми, діями. У цьому віці дитину
легко налякати, розсердити, але з тією ж легкістю можна і зацікавити, викликати
у неї задоволення, радість.
Дітям властива виключна «емоційна заразливість». Вони особливо сприйнятливі
до впливу емоцій, що переживаються іншими дітьми і дорослими.
Особливості віку: У цьому віці емоції мають бурхливий, але не
стійкий характер, що проявляться в яскравих, хоча і короткочасних реакціях
(афектах), у швидкому переході з одного емоційною стану до іншого.
У дошкільному віці дитина активно пізнає навколишній світ і саму себе. Все
нe забарвлено яскравими переживаннями дитини. Вона ще мала, щоб сприймати світ
розумно. Багато чого засвоюється дошкільниками через емоційну сферу.
Особливості віку: Помітною особливістю поведінки дитини 3-річного
віку є те, що вона діє під впливом почуттів та бажань, які виникають у даний
момент.
Легко привернути увагу дитини до будь-якої дії, часто навіть просто
«загадковою» інтонацією («А що ми зараз побачимо!..»), але втримати інтерес
дитини до будь-якої справи тривалий час за тих же самих причин важко. Почутт я
та бажання дитини, незважаючи на їх нестійкість, дуже сильні, тому вираження
почуттів носить безпосередній яскравий характер: плач, крик, плескання в
долоні, вереск, агресивні жести, стрибки тощо — дитина всім своїм єством
виражає своє переживання. |
|
|
Пошук |
|
|
Погода |
|
|
Друзі сайту |
|
|
|