ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ПЕДАГОГА

 

v     КЛАСИФІКАЦІЯ

 

v     ФУНКЦІЇ

 

v     СТРУКТУРА

 

v     ТЕХНОЛОГІЯ

У збірці з’ясовано категоріальну сутність поняття "імідж”.Досліджено особливості формування особистісних характеристик сучасного вчите- ля за умов модернізації освіти, демократичних і ринкових перетворень українського суспільства. Розглянуто педагогічну діяльність із застосу- ванням іміджелогічного підходу та оцінено її ефективність з погляду сти хійного чи свідомого формування кон- кретного іміджу педагога. Представлено інтегративну модель формування іміджу вчителя, запро- поновано програму самовдосконалення  його професійних та особистіс- них якостей з урахуванням сучасних вимог і перспектив суспільної трансформації.

Передмова

У суспільстві часто розмовляють про імідж політиків, імідж артистів, імідж бізнесменів. Кожна професія має свою специфіку, але створення іміджу необхідно працівникам усіх галузей, які у своїй професійній діяльності зв’язані з людьми.  Про імідж вчителя як у нашому суспільстві, так і окремо у освітньому середовищі, раніше не прийнято було говорити. «А педагогам, им вроде не пристало о нем думать, им следовало лишь волноваться по поводу успеваемости и воспитанности, а вовсе не по поводу собственного образа в глазах ребенка. Достаточно было выглядеть скромно, аккуратно, в общем – прилично»[2]. Демократизація суспільства та динамізм розвитку системи освіти вимагають формування іміджу педагога в освітньому середовищі, що є, на даний час, нововведенням.

Поняття „імідж” почали використовувати ще у часи Аристотеля. Аналіз літературних джерел показав, що в Україні  термін „імідж” з’явився на при кінці ХХ сторіччя. Воно походить від латинського „imago”, тобто „імітувати”, у перекладі з англійської мови означає „образ”. «Имидж – образ, слепок, умственное представление конкрет- ного лица, содержательная сторона его характера. В практическом употреблении это слово близко к известному греческому слову «харизма», в которое древние греки вкладывали значение одаренности, авторитетности, мудрости и святости. Люди, обладающие совокупностью таких качеств, всегда обладали силой влияния на окружающих »[12].   Це слово не використовувалось раніше, але імідж особистості формувався ще в далекому минулому, утворюючи різні прізвиська, які формували уяву про особистість. Наприклад: Іван Грозний мав імідж власного та суворого царю, Ярослав Мудрий мав імідж прозорого та мудрішого правителя. Часто імідж асоціюється тільки з зовнішнім виглядом, але це не правильний підхід. Колись,  російський  письменник А.П. Чехов висловив думку: ”У человека должно быть прекрасно: и лицо, и одежда, и душа, и мысли”, Дейл Карнегі писав: ”Люди судят о нас на основании того, как мы выглядим, что мы делаем, что и как мы говорим”, А.С. Пушкін пише: „Быть можно умным человеком и думать о красе ногтей”. Таким чином, імідж людини складається на підставі сукупності іміджоутворюючих факторів.

"Можна зробити припущення, що поняття "імідж” в системі освіти набуло актуальності в період становлення незалежності України та переосмислення підходів до навчально-виховного процесу"[19]. Це ми бачимо під час багатьох випадків. В першу чергу це вплив іміджу вчителя при виборі навчального закладу для навчання. Батьки дітей, яких вони відправляють у школу до першого класу, обов’язково цікавляться: "Хто буде першою вчителькою у їх дитини?”, ”Чи можна віддати на навчання дитину саме цій вчительці?”, "Чи треба шукати школу, де працюють більш досвідчені  вчителі?”. Така ж проблема у батьків виникає і при переході до середньої та старшої ланки, а саме: "Хто буде класним керівником їх дитини?”, " Чи зможе вчителька знайти підхід до їх дитини,  правильно навчити та виховати?” Тому на теперішньому етапі розвитку освіти, позитивний імідж у освітньому середовищі,  вчителю, просто необхідний.

Д.Журавльов вважає, що «большая часть педагогической общественности еще очень далека от того, что собственный имидж необходимо формировать. Отношение у педагогов к имиджу самое разное. Отрицательно относится к нему старшее поколение учителей: его понимают как «маску», убеждены в приоритете внутреннего содержания над внешним и считают, что главное быть, а не казаться». Всякие разговоры про имидж учителя, воспринимаются насторожено, как призыв быть неискренним»[6]. Сучасні вчителі підтримують ідею формування іміджу учителя, але більшість з них, не розуміє складових компонентів  іміджу.